From від- (vid-) + мота́ти (motáty)
відмота́ти • (vidmotáty) pf (imperfective відмо́тувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відмота́ти, відмота́ть vidmotáty, vidmotátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відмо́таний vidmótanyj impersonal: відмо́тано vidmótano |
| adverbial | — | відмота́вши vidmotávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відмота́ю vidmotáju |
| 2nd singular ти |
— | відмота́єш vidmotáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відмота́є vidmotáje |
| 1st plural ми |
— | відмота́єм, відмота́ємо vidmotájem, vidmotájemo |
| 2nd plural ви |
— | відмота́єте vidmotájete |
| 3rd plural вони |
— | відмота́ють vidmotájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відмота́ймо vidmotájmo |
| second-person | відмота́й vidmotáj |
відмота́йте vidmotájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відмота́в vidmotáv |
відмота́ли vidmotály |
| feminine я / ти / вона |
відмота́ла vidmotála | |
| neuter воно |
відмота́ло vidmotálo | |