From ві́ра (víra, “faith”) + -о- (-o-) + сповіда́ння (spovidánnja, “confession”). Compare Russian вероиспове́дание (veroispovédanije).
віросповіда́ння • (virospovidánnja) n inan (genitive віросповіда́ння, nominative plural віросповіда́ння, genitive plural віросповіда́нь)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | віросповіда́ння virospovidánnja |
віросповіда́ння virospovidánnja |
genitive | віросповіда́ння virospovidánnja |
віросповіда́нь virospovidánʹ |
dative | віросповіда́нню virospovidánnju |
віросповіда́нням virospovidánnjam |
accusative | віросповіда́ння virospovidánnja |
віросповіда́ння virospovidánnja |
instrumental | віросповіда́нням virospovidánnjam |
віросповіда́ннями virospovidánnjamy |
locative | віросповіда́нню, віросповіда́нні virospovidánnju, virospovidánni |
віросповіда́ннях virospovidánnjax |
vocative | віросповіда́ння virospovidánnja |
віросповіда́ння virospovidánnja |