From в'я́нути (vʺjánuty, “to wither, wilt”) + -лий (-lyj). Cognates with Russian вялый (vjalyj).
в'я́лий • (vʺjályj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | в'я́лий vʺjályj |
в'я́ле vʺjále |
в'я́ла vʺjála |
в'я́лі vʺjáli | |
| genitive | в'я́лого vʺjáloho |
в'я́лої vʺjáloji |
в'я́лих vʺjályx | ||
| dative | в'я́лому vʺjálomu |
в'я́лій vʺjálij |
в'я́лим vʺjálym | ||
| accusative | animate | в'я́лого vʺjáloho |
в'я́ле vʺjále |
в'я́лу vʺjálu |
в'я́лих vʺjályx |
| inanimate | в'я́лий vʺjályj |
в'я́лі vʺjáli | |||
| instrumental | в'я́лим vʺjálym |
в'я́лою vʺjáloju |
в'я́лими vʺjálymy | ||
| locative | в'я́лому, в'я́лім vʺjálomu, vʺjálim |
в'я́лій vʺjálij |
в'я́лих vʺjályx | ||