From гносеоло́гія (hnoseolóhija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian гносеологи́ческий (gnoseologíčeskij), Belarusian гнасеалагі́чны (hnasjealahíčny), Polish gnoseologiczny.
гносеологі́чний • (hnoseolohíčnyj) (adverb гносеологі́чно)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | гносеологі́чний hnoseolohíčnyj |
гносеологі́чне hnoseolohíčne |
гносеологі́чна hnoseolohíčna |
гносеологі́чні hnoseolohíčni | |
| genitive | гносеологі́чного hnoseolohíčnoho |
гносеологі́чної hnoseolohíčnoji |
гносеологі́чних hnoseolohíčnyx | ||
| dative | гносеологі́чному hnoseolohíčnomu |
гносеологі́чній hnoseolohíčnij |
гносеологі́чним hnoseolohíčnym | ||
| accusative | animate | гносеологі́чного hnoseolohíčnoho |
гносеологі́чне hnoseolohíčne |
гносеологі́чну hnoseolohíčnu |
гносеологі́чних hnoseolohíčnyx |
| inanimate | гносеологі́чний hnoseolohíčnyj |
гносеологі́чні hnoseolohíčni | |||
| instrumental | гносеологі́чним hnoseolohíčnym |
гносеологі́чною hnoseolohíčnoju |
гносеологі́чними hnoseolohíčnymy | ||
| locative | гносеологі́чному, гносеологі́чнім hnoseolohíčnomu, hnoseolohíčnim |
гносеологі́чній hnoseolohíčnij |
гносеологі́чних hnoseolohíčnyx | ||