From Ancient Greek ὑποθετικός (hupothetikós) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian гипотети́ческий (gipotetíčeskij), Belarusian гіпатэты́чны (hipatetýčny), Polish hipotetyczny.
гіпотети́чний • (hipotetýčnyj) (adverb гіпотети́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | гіпотети́чний hipotetýčnyj |
гіпотети́чне hipotetýčne |
гіпотети́чна hipotetýčna |
гіпотети́чні hipotetýčni | |
| genitive | гіпотети́чного hipotetýčnoho |
гіпотети́чної hipotetýčnoji |
гіпотети́чних hipotetýčnyx | ||
| dative | гіпотети́чному hipotetýčnomu |
гіпотети́чній hipotetýčnij |
гіпотети́чним hipotetýčnym | ||
| accusative | animate | гіпотети́чного hipotetýčnoho |
гіпотети́чне hipotetýčne |
гіпотети́чну hipotetýčnu |
гіпотети́чних hipotetýčnyx |
| inanimate | гіпотети́чний hipotetýčnyj |
гіпотети́чні hipotetýčni | |||
| instrumental | гіпотети́чним hipotetýčnym |
гіпотети́чною hipotetýčnoju |
гіпотети́чними hipotetýčnymy | ||
| locative | гіпотети́чному, гіпотети́чнім hipotetýčnomu, hipotetýčnim |
гіпотети́чній hipotetýčnij |
гіпотети́чних hipotetýčnyx | ||