From до́вгий (dóvhyj, “long”) + -о- (-o-) + строк (strok, “term”) + -о́вий (-óvyj, adjective-forming suffix). Compare Russian долгосро́чный (dolgosróčnyj).
довгостроко́вий • (dovhostrokóvyj) (adverb довгостроко́во, abstract noun довгостроко́вість)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | довгостроко́вий dovhostrokóvyj |
довгостроко́ве dovhostrokóve |
довгостроко́ва dovhostrokóva |
довгостроко́ві dovhostrokóvi | |
genitive | довгостроко́вого dovhostrokóvoho |
довгостроко́вої dovhostrokóvoji |
довгостроко́вих dovhostrokóvyx | ||
dative | довгостроко́вому dovhostrokóvomu |
довгостроко́вій dovhostrokóvij |
довгостроко́вим dovhostrokóvym | ||
accusative | animate | довгостроко́вого dovhostrokóvoho |
довгостроко́ве dovhostrokóve |
довгостроко́ву dovhostrokóvu |
довгостроко́вих dovhostrokóvyx |
inanimate | довгостроко́вий dovhostrokóvyj |
довгостроко́ві dovhostrokóvi | |||
instrumental | довгостроко́вим dovhostrokóvym |
довгостроко́вою dovhostrokóvoju |
довгостроко́вими dovhostrokóvymy | ||
locative | довгостроко́вому, довгостроко́вім dovhostrokóvomu, dovhostrokóvim |
довгостроко́вій dovhostrokóvij |
довгостроко́вих dovhostrokóvyx |