From догада́тися (dohadátysja) + -увати (-uvaty). Compare Russian дога́дываться (dogádyvatʹsja), Belarusian дага́двацца (dahádvacca).
дога́дуватися • (doháduvatysja) impf (perfective догада́тися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дога́дуватися, дога́дуватись, дога́дуваться doháduvatysja, doháduvatysʹ, doháduvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | дога́дуючись dohádujučysʹ |
дога́дувавшись doháduvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дога́дуюся, дога́дуюсь dohádujusja, dohádujusʹ |
бу́ду дога́дуватися, бу́ду дога́дуватись, бу́ду дога́дуваться, дога́дуватимусь, дога́дуватимуся búdu doháduvatysja, búdu doháduvatysʹ, búdu doháduvatʹsja, doháduvatymusʹ, doháduvatymusja |
| 2nd singular ти |
дога́дуєшся doháduješsja |
бу́деш дога́дуватися, бу́деш дога́дуватись, бу́деш дога́дуваться, дога́дуватимешся búdeš doháduvatysja, búdeš doháduvatysʹ, búdeš doháduvatʹsja, doháduvatymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
дога́дується dohádujetʹsja |
бу́де дога́дуватися, бу́де дога́дуватись, бу́де дога́дуваться, дога́дуватиметься búde doháduvatysja, búde doháduvatysʹ, búde doháduvatʹsja, doháduvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
дога́дуємся, дога́дуємося, дога́дуємось dohádujemsja, dohádujemosja, dohádujemosʹ |
бу́демо дога́дуватися, бу́демо дога́дуватись, бу́демо дога́дуваться, дога́дуватимемось, дога́дуватимемося, дога́дуватимемся búdemo doháduvatysja, búdemo doháduvatysʹ, búdemo doháduvatʹsja, doháduvatymemosʹ, doháduvatymemosja, doháduvatymemsja |
| 2nd plural ви |
дога́дуєтеся, дога́дуєтесь dohádujetesja, dohádujetesʹ |
бу́дете дога́дуватися, бу́дете дога́дуватись, бу́дете дога́дуваться, дога́дуватиметесь, дога́дуватиметеся búdete doháduvatysja, búdete doháduvatysʹ, búdete doháduvatʹsja, doháduvatymetesʹ, doháduvatymetesja |
| 3rd plural вони |
дога́дуються dohádujutʹsja |
бу́дуть дога́дуватися, бу́дуть дога́дуватись, бу́дуть дога́дуваться, дога́дуватимуться búdutʹ doháduvatysja, búdutʹ doháduvatysʹ, búdutʹ doháduvatʹsja, doháduvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дога́дуймося, дога́дуймось dohádujmosja, dohádujmosʹ |
| second-person | дога́дуйся, дога́дуйсь dohádujsja, dohádujsʹ |
дога́дуйтеся, дога́дуйтесь dohádujtesja, dohádujtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дога́дувався, дога́дувавсь doháduvavsja, doháduvavsʹ |
дога́дувалися, дога́дувались doháduvalysja, doháduvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
дога́дувалася, дога́дувалась doháduvalasja, doháduvalasʹ | |
| neuter воно |
дога́дувалося, дога́дувалось doháduvalosja, doháduvalosʹ | |