From догові́р (dohovír) + -ний (-nyj). Compare Russian договорно́й (dogovornój).
догові́рний • (dohovírnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | догові́рний dohovírnyj |
догові́рне dohovírne |
догові́рна dohovírna |
догові́рні dohovírni | |
genitive | догові́рного dohovírnoho |
догові́рної dohovírnoji |
догові́рних dohovírnyx | ||
dative | догові́рному dohovírnomu |
догові́рній dohovírnij |
догові́рним dohovírnym | ||
accusative | animate | догові́рного dohovírnoho |
догові́рне dohovírne |
догові́рну dohovírnu |
догові́рних dohovírnyx |
inanimate | догові́рний dohovírnyj |
догові́рні dohovírni | |||
instrumental | догові́рним dohovírnym |
догові́рною dohovírnoju |
догові́рними dohovírnymy | ||
locative | догові́рному, догові́рнім dohovírnomu, dohovírnim |
догові́рній dohovírnij |
догові́рних dohovírnyx |