From допо́внити pf (dopóvnyty) + -ювати (-juvaty).
допо́внювати • (dopóvnjuvaty) impf (perfective допо́внити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | допо́внювати, допо́внювать dopóvnjuvaty, dopóvnjuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | допо́внюваний dopóvnjuvanyj impersonal: допо́внювано dopóvnjuvano |
adverbial | допо́внюючи dopóvnjujučy |
допо́внювавши dopóvnjuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
допо́внюю dopóvnjuju |
бу́ду допо́внювати, бу́ду допо́внювать, допо́внюватиму búdu dopóvnjuvaty, búdu dopóvnjuvatʹ, dopóvnjuvatymu |
2nd singular ти |
допо́внюєш dopóvnjuješ |
бу́деш допо́внювати, бу́деш допо́внювать, допо́внюватимеш búdeš dopóvnjuvaty, búdeš dopóvnjuvatʹ, dopóvnjuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
допо́внює dopóvnjuje |
бу́де допо́внювати, бу́де допо́внювать, допо́внюватиме búde dopóvnjuvaty, búde dopóvnjuvatʹ, dopóvnjuvatyme |
1st plural ми |
допо́внюєм, допо́внюємо dopóvnjujem, dopóvnjujemo |
бу́демо допо́внювати, бу́демо допо́внювать, допо́внюватимемо, допо́внюватимем búdemo dopóvnjuvaty, búdemo dopóvnjuvatʹ, dopóvnjuvatymemo, dopóvnjuvatymem |
2nd plural ви |
допо́внюєте dopóvnjujete |
бу́дете допо́внювати, бу́дете допо́внювать, допо́внюватимете búdete dopóvnjuvaty, búdete dopóvnjuvatʹ, dopóvnjuvatymete |
3rd plural вони |
допо́внюють dopóvnjujutʹ |
бу́дуть допо́внювати, бу́дуть допо́внювать, допо́внюватимуть búdutʹ dopóvnjuvaty, búdutʹ dopóvnjuvatʹ, dopóvnjuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | допо́внюймо dopóvnjujmo |
second-person | допо́внюй dopóvnjuj |
допо́внюйте dopóvnjujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
допо́внював dopóvnjuvav |
допо́внювали dopóvnjuvaly |
feminine я / ти / вона |
допо́внювала dopóvnjuvala | |
neuter воно |
допо́внювало dopóvnjuvalo |