From до- (do-) + істори́чний (istorýčnyj). Compare Russian доистори́ческий (doistoríčeskij), Belarusian дагістары́чны (dahistarýčny).
доістори́чний • (doistorýčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | доістори́чний doistorýčnyj |
доістори́чне doistorýčne |
доістори́чна doistorýčna |
доістори́чні doistorýčni | |
genitive | доістори́чного doistorýčnoho |
доістори́чної doistorýčnoji |
доістори́чних doistorýčnyx | ||
dative | доістори́чному doistorýčnomu |
доістори́чній doistorýčnij |
доістори́чним doistorýčnym | ||
accusative | animate | доістори́чного doistorýčnoho |
доістори́чне doistorýčne |
доістори́чну doistorýčnu |
доістори́чних doistorýčnyx |
inanimate | доістори́чний doistorýčnyj |
доістори́чні doistorýčni | |||
instrumental | доістори́чним doistorýčnym |
доістори́чною doistorýčnoju |
доістори́чними doistorýčnymy | ||
locative | доістори́чному, доістори́чнім doistorýčnomu, doistorýčnim |
доістори́чній doistorýčnij |
доістори́чних doistorýčnyx |