епідеміоло́гія (epidemiolóhija, “epidemiology”) + -і́чний (-íčnyj). Compare Belarusian эпідэміялагі́чны (epidemijalahíčny), Polish epidemiologiczny.
епідеміологі́чний • (epidemiolohíčnyj) (adverb епідеміологі́чно)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | епідеміологі́чний epidemiolohíčnyj |
епідеміологі́чне epidemiolohíčne |
епідеміологі́чна epidemiolohíčna |
епідеміологі́чні epidemiolohíčni | |
genitive | епідеміологі́чного epidemiolohíčnoho |
епідеміологі́чної epidemiolohíčnoji |
епідеміологі́чних epidemiolohíčnyx | ||
dative | епідеміологі́чному epidemiolohíčnomu |
епідеміологі́чній epidemiolohíčnij |
епідеміологі́чним epidemiolohíčnym | ||
accusative | animate | епідеміологі́чного epidemiolohíčnoho |
епідеміологі́чне epidemiolohíčne |
епідеміологі́чну epidemiolohíčnu |
епідеміологі́чних epidemiolohíčnyx |
inanimate | епідеміологі́чний epidemiolohíčnyj |
епідеміологі́чні epidemiolohíčni | |||
instrumental | епідеміологі́чним epidemiolohíčnym |
епідеміологі́чною epidemiolohíčnoju |
епідеміологі́чними epidemiolohíčnymy | ||
locative | епідеміологі́чному, епідеміологі́чнім epidemiolohíčnomu, epidemiolohíčnim |
епідеміологі́чній epidemiolohíčnij |
епідеміологі́чних epidemiolohíčnyx |