From за- (za-) + бронюва́ти (bronjuváty). Compare Russian заброни́ровать (zabronírovatʹ), Belarusian забрані́раваць (zabraníravacʹ).
забронюва́ти • (zabronjuváty) pf (imperfective бронюва́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | забронюва́ти, забронюва́ть zabronjuváty, zabronjuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заброньо́ваний zabronʹóvanyj impersonal: заброньо́вано zabronʹóvano |
| adverbial | — | забронюва́вши zabronjuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заброню́ю zabronjúju |
| 2nd singular ти |
— | заброню́єш zabronjúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заброню́є zabronjúje |
| 1st plural ми |
— | заброню́єм, заброню́ємо zabronjújem, zabronjújemo |
| 2nd plural ви |
— | заброню́єте zabronjújete |
| 3rd plural вони |
— | заброню́ють zabronjújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заброню́ймо zabronjújmo |
| second-person | заброню́й zabronjúj |
заброню́йте zabronjújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
забронюва́в zabronjuváv |
забронюва́ли zabronjuvály |
| feminine я / ти / вона |
забронюва́ла zabronjuvála | |
| neuter воно |
забронюва́ло zabronjuválo | |