Related to віра (vira). From Proto-Slavic *věra. (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
завіря́ти • (zavirjáty) impf (perfective заві́рити) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | завіря́ти, завіря́ть zavirjáty, zavirjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | завіря́ючи zavirjájučy |
завіря́вши zavirjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
завіря́ю zavirjáju |
бу́ду завіря́ти, бу́ду завіря́ть, завіря́тиму búdu zavirjáty, búdu zavirjátʹ, zavirjátymu |
| 2nd singular ти |
завіря́єш zavirjáješ |
бу́деш завіря́ти, бу́деш завіря́ть, завіря́тимеш búdeš zavirjáty, búdeš zavirjátʹ, zavirjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
завіря́є zavirjáje |
бу́де завіря́ти, бу́де завіря́ть, завіря́тиме búde zavirjáty, búde zavirjátʹ, zavirjátyme |
| 1st plural ми |
завіря́єм, завіря́ємо zavirjájem, zavirjájemo |
бу́демо завіря́ти, бу́демо завіря́ть, завіря́тимемо, завіря́тимем búdemo zavirjáty, búdemo zavirjátʹ, zavirjátymemo, zavirjátymem |
| 2nd plural ви |
завіря́єте zavirjájete |
бу́дете завіря́ти, бу́дете завіря́ть, завіря́тимете búdete zavirjáty, búdete zavirjátʹ, zavirjátymete |
| 3rd plural вони |
завіря́ють zavirjájutʹ |
бу́дуть завіря́ти, бу́дуть завіря́ть, завіря́тимуть búdutʹ zavirjáty, búdutʹ zavirjátʹ, zavirjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | завіря́ймо zavirjájmo |
| second-person | завіря́й zavirjáj |
завіря́йте zavirjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
завіря́в zavirjáv |
завіря́ли zavirjály |
| feminine я / ти / вона |
завіря́ла zavirjála | |
| neuter воно |
завіря́ло zavirjálo | |