за- (za-) + дона́тити (donátyty).
задона́тити • (zadonátyty) pf (imperfective дона́тити)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | задона́тити, задона́тить zadonátyty, zadonátytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | задона́чений zadonáčenyj impersonal: задона́чено zadonáčeno |
| adverbial | — | задона́тивши zadonátyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | задона́чу zadonáču |
| 2nd singular ти |
— | задона́тиш zadonátyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | задона́тить zadonátytʹ |
| 1st plural ми |
— | задона́тим, задона́тимо zadonátym, zadonátymo |
| 2nd plural ви |
— | задона́тите zadonátyte |
| 3rd plural вони |
— | задона́тять zadonátjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | задона́тьмо zadonátʹmo |
| second-person | задона́ть zadonátʹ |
задона́тьте zadonátʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
задона́тив zadonátyv |
задона́тили zadonátyly |
| feminine я / ти / вона |
задона́тила zadonátyla | |
| neuter воно |
задона́тило zadonátylo | |