From за- (za-) + крича́ти (kryčáty). Compare Russian закрича́ть (zakričátʹ), Belarusian закрыча́ць (zakryčácʹ), Polish zakrzyczeć.
закрича́ти • (zakryčáty) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | закрича́ти, закрича́ть zakryčáty, zakryčátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | закрича́вши zakryčávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | закричу́ zakryčú |
| 2nd singular ти |
— | закричи́ш zakryčýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | закричи́ть zakryčýtʹ |
| 1st plural ми |
— | закричи́м, закричимо́ zakryčým, zakryčymó |
| 2nd plural ви |
— | закричите́ zakryčyté |
| 3rd plural вони |
— | закрича́ть zakryčátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | закричі́м, закричі́мо zakryčím, zakryčímo |
| second-person | закричи́ zakryčý |
закричі́ть zakryčítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
закрича́в zakryčáv |
закрича́ли zakryčály |
| feminine я / ти / вона |
закрича́ла zakryčála | |
| neuter воно |
закрича́ло zakryčálo | |