From за- (za-) + лежа́ти (ležáty, “to lie”). Compare Polish zależeć.
зале́жати • (zaléžaty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зале́жати, зале́жать zaléžaty, zaléžatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | зале́жачи zaléžačy |
зале́жавши zaléžavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зале́жу zaléžu |
бу́ду зале́жати, бу́ду зале́жать, зале́жатиму búdu zaléžaty, búdu zaléžatʹ, zaléžatymu |
| 2nd singular ти |
зале́жиш zaléžyš |
бу́деш зале́жати, бу́деш зале́жать, зале́жатимеш búdeš zaléžaty, búdeš zaléžatʹ, zaléžatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зале́жить zaléžytʹ |
бу́де зале́жати, бу́де зале́жать, зале́жатиме búde zaléžaty, búde zaléžatʹ, zaléžatyme |
| 1st plural ми |
зале́жим, зале́жимо zaléžym, zaléžymo |
бу́демо зале́жати, бу́демо зале́жать, зале́жатимемо, зале́жатимем búdemo zaléžaty, búdemo zaléžatʹ, zaléžatymemo, zaléžatymem |
| 2nd plural ви |
зале́жите zaléžyte |
бу́дете зале́жати, бу́дете зале́жать, зале́жатимете búdete zaléžaty, búdete zaléžatʹ, zaléžatymete |
| 3rd plural вони |
зале́жать zaléžatʹ |
бу́дуть зале́жати, бу́дуть зале́жать, зале́жатимуть búdutʹ zaléžaty, búdutʹ zaléžatʹ, zaléžatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зале́жмо zaléžmo |
| second-person | зале́ж zaléž |
зале́жте zaléžte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зале́жав zaléžav |
зале́жали zaléžaly |
| feminine я / ти / вона |
зале́жала zaléžala | |
| neuter воно |
зале́жало zaléžalo | |