From за- (za-) + маринува́ти (marynuváty). Compare Russian замаринова́ть (zamarinovátʹ), Belarusian замарынава́ць (zamarynavácʹ), Polish zamarynować.
замаринува́ти • (zamarynuváty) pf (imperfective маринува́ти or замарино́вувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | замаринува́ти, замаринува́ть zamarynuváty, zamarynuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | замарино́ваний zamarynóvanyj impersonal: замарино́вано zamarynóvano |
adverbial | — | замаринува́вши zamarynuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | замарину́ю zamarynúju |
2nd singular ти |
— | замарину́єш zamarynúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | замарину́є zamarynúje |
1st plural ми |
— | замарину́єм, замарину́ємо zamarynújem, zamarynújemo |
2nd plural ви |
— | замарину́єте zamarynújete |
3rd plural вони |
— | замарину́ють zamarynújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | замарину́ймо zamarynújmo |
second-person | замарину́й zamarynúj |
замарину́йте zamarynújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
замаринува́в zamarynuváv |
замаринува́ли zamarynuvály |
feminine я / ти / вона |
замаринува́ла zamarynuvála | |
neuter воно |
замаринува́ло zamarynuválo |