From за- (za-) + неду́жати (nedúžaty).
занеду́жати • (zanedúžaty) pf (imperfective занеду́жувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | занеду́жати, занеду́жать zanedúžaty, zanedúžatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | занеду́жавши zanedúžavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | занеду́жаю zanedúžaju |
| 2nd singular ти |
— | занеду́жаєш zanedúžaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | занеду́жає zanedúžaje |
| 1st plural ми |
— | занеду́жаєм, занеду́жаємо zanedúžajem, zanedúžajemo |
| 2nd plural ви |
— | занеду́жаєте zanedúžajete |
| 3rd plural вони |
— | занеду́жають zanedúžajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | занеду́жаймо zanedúžajmo |
| second-person | занеду́жай zanedúžaj |
занеду́жайте zanedúžajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
занеду́жав zanedúžav |
занеду́жали zanedúžaly |
| feminine я / ти / вона |
занеду́жала zanedúžala | |
| neuter воно |
занеду́жало zanedúžalo | |