Запоро́жье (Zaporóžʹje) + -ец (-ec)
запоро́жец • (zaporóžec) m anim or m inan (genitive запоро́жца, nominative plural запоро́жцы, genitive plural запоро́жцев)
singular | plural | ||
---|---|---|---|
nominative | запоро́жец zaporóžec |
запоро́жцы zaporóžcy | |
genitive | запоро́жца zaporóžca |
запоро́жцев zaporóžcev | |
dative | запоро́жцу zaporóžcu |
запоро́жцам zaporóžcam | |
accusative | animate | запоро́жца zaporóžca |
запоро́жцев zaporóžcev |
inanimate | запоро́жец zaporóžec |
запоро́жцы zaporóžcy | |
instrumental | запоро́жцем zaporóžcem |
запоро́жцами zaporóžcami | |
prepositional | запоро́жце zaporóžce |
запоро́жцах zaporóžcax |