засно́в(ник) (zasnóv(nyk)) + -ниця (-nycja)
засно́вниця • (zasnóvnycja) f pers (genitive засно́вниці, nominative plural засно́вниці, genitive plural засно́вниць, masculine засно́вник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | засно́вниця zasnóvnycja |
засно́вниці zasnóvnyci |
genitive | засно́вниці zasnóvnyci |
засно́вниць zasnóvnycʹ |
dative | засно́вниці zasnóvnyci |
засно́вницям zasnóvnycjam |
accusative | засно́вницю zasnóvnycju |
засно́вниць zasnóvnycʹ |
instrumental | засно́вницею zasnóvnyceju |
засно́вницями zasnóvnycjamy |
locative | засно́вниці zasnóvnyci |
засно́вницях zasnóvnycjax |
vocative | засно́внице zasnóvnyce |
засно́вниці zasnóvnyci |