заспоко́їти (zaspokójity) + -ливий (-lyvyj)
заспокі́йливий • (zaspokíjlyvyj) (adverb заспокі́йливо, abstract noun заспокі́йливість)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | заспокі́йливий zaspokíjlyvyj |
заспокі́йливе zaspokíjlyve |
заспокі́йлива zaspokíjlyva |
заспокі́йливі zaspokíjlyvi | |
genitive | заспокі́йливого zaspokíjlyvoho |
заспокі́йливої zaspokíjlyvoji |
заспокі́йливих zaspokíjlyvyx | ||
dative | заспокі́йливому zaspokíjlyvomu |
заспокі́йливій zaspokíjlyvij |
заспокі́йливим zaspokíjlyvym | ||
accusative | animate | заспокі́йливого zaspokíjlyvoho |
заспокі́йливе zaspokíjlyve |
заспокі́йливу zaspokíjlyvu |
заспокі́йливих zaspokíjlyvyx |
inanimate | заспокі́йливий zaspokíjlyvyj |
заспокі́йливі zaspokíjlyvi | |||
instrumental | заспокі́йливим zaspokíjlyvym |
заспокі́йливою zaspokíjlyvoju |
заспокі́йливими zaspokíjlyvymy | ||
locative | заспокі́йливому, заспокі́йливім zaspokíjlyvomu, zaspokíjlyvim |
заспокі́йливій zaspokíjlyvij |
заспокі́йливих zaspokíjlyvyx |