From за- (za-) + ціка́вити (cikávyty). Compare Belarusian заціка́віць (zacikávicʹ), Polish zaciekawić.
заціка́вити • (zacikávyty) pf (imperfective заціка́влювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заціка́вити, заціка́вить zacikávyty, zacikávytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заціка́влений zacikávlenyj impersonal: заціка́влено zacikávleno |
| adverbial | — | заціка́вивши zacikávyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заціка́влю zacikávlju |
| 2nd singular ти |
— | заціка́виш zacikávyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заціка́вить zacikávytʹ |
| 1st plural ми |
— | заціка́вим, заціка́вимо zacikávym, zacikávymo |
| 2nd plural ви |
— | заціка́вите zacikávyte |
| 3rd plural вони |
— | заціка́влять zacikávljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заціка́вмо zacikávmo |
| second-person | заціка́в zacikáv |
заціка́вте zacikávte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заціка́вив zacikávyv |
заціка́вили zacikávyly |
| feminine я / ти / вона |
заціка́вила zacikávyla | |
| neuter воно |
заціка́вило zacikávylo | |