From збідни́ти (zbidnýty) + -ювати (-juvaty).
збі́днювати • (zbídnjuvaty) impf (perfective збідни́ти) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | збі́днювати, збі́днювать zbídnjuvaty, zbídnjuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | збі́днюваний zbídnjuvanyj impersonal: збі́днювано zbídnjuvano |
adverbial | збі́днюючи zbídnjujučy |
збі́днювавши zbídnjuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
збі́днюю zbídnjuju |
бу́ду збі́днювати, бу́ду збі́днювать, збі́днюватиму búdu zbídnjuvaty, búdu zbídnjuvatʹ, zbídnjuvatymu |
2nd singular ти |
збі́днюєш zbídnjuješ |
бу́деш збі́днювати, бу́деш збі́днювать, збі́днюватимеш búdeš zbídnjuvaty, búdeš zbídnjuvatʹ, zbídnjuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
збі́днює zbídnjuje |
бу́де збі́днювати, бу́де збі́днювать, збі́днюватиме búde zbídnjuvaty, búde zbídnjuvatʹ, zbídnjuvatyme |
1st plural ми |
збі́днюєм, збі́днюємо zbídnjujem, zbídnjujemo |
бу́демо збі́днювати, бу́демо збі́днювать, збі́днюватимемо, збі́днюватимем búdemo zbídnjuvaty, búdemo zbídnjuvatʹ, zbídnjuvatymemo, zbídnjuvatymem |
2nd plural ви |
збі́днюєте zbídnjujete |
бу́дете збі́днювати, бу́дете збі́днювать, збі́днюватимете búdete zbídnjuvaty, búdete zbídnjuvatʹ, zbídnjuvatymete |
3rd plural вони |
збі́днюють zbídnjujutʹ |
бу́дуть збі́днювати, бу́дуть збі́днювать, збі́днюватимуть búdutʹ zbídnjuvaty, búdutʹ zbídnjuvatʹ, zbídnjuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | збі́днюймо zbídnjujmo |
second-person | збі́днюй zbídnjuj |
збі́днюйте zbídnjujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
збі́днював zbídnjuvav |
збі́днювали zbídnjuvaly |
feminine я / ти / вона |
збі́днювала zbídnjuvala | |
neuter воно |
збі́днювало zbídnjuvalo |