From звук (zvuk) + -о- (-o-) + наслі́дування (naslíduvannja).
звуконаслі́дування • (zvukonaslíduvannja) n inan (genitive звуконаслі́дування, nominative plural звуконаслі́дування, genitive plural звуконаслі́дувань)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |
звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |
genitive | звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |
звуконаслі́дувань zvukonaslíduvanʹ |
dative | звуконаслі́дуванню zvukonaslíduvannju |
звуконаслі́дуванням zvukonaslíduvannjam |
accusative | звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |
звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |
instrumental | звуконаслі́дуванням zvukonaslíduvannjam |
звуконаслі́дуваннями zvukonaslíduvannjamy |
locative | звуконаслі́дуванні, звуконаслі́дуванню zvukonaslíduvanni, zvukonaslíduvannju |
звуконаслі́дуваннях zvukonaslíduvannjax |
vocative | звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |
звуконаслі́дування zvukonaslíduvannja |