From зра́д(ник) (zrád(nyk)) + -ниця (-nycja).
зра́дниця • (zrádnycja) f pers (genitive зра́дниці, nominative plural зра́дниці, genitive plural зра́дниць, masculine зра́дник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | зра́дниця zrádnycja |
зра́дниці zrádnyci |
genitive | зра́дниці zrádnyci |
зра́дниць zrádnycʹ |
dative | зра́дниці zrádnyci |
зра́дницям zrádnycjam |
accusative | зра́дницю zrádnycju |
зра́дниць zrádnycʹ |
instrumental | зра́дницею zrádnyceju |
зра́дницями zrádnycjamy |
locative | зра́дниці zrádnyci |
зра́дницях zrádnycjax |
vocative | зра́днице zrádnyce |
зра́дниці zrádnyci |