From колива́ти(ся) (kolyváty(sja)) + -ання (-annja). Compare Russian колеба́ние (kolebánije), Polish kołysanie.
колива́ння • (kolyvánnja) n inan (genitive колива́ння, nominative plural колива́ння, genitive plural колива́нь)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | колива́ння kolyvánnja |
колива́ння kolyvánnja |
genitive | колива́ння kolyvánnja |
колива́нь kolyvánʹ |
dative | колива́нню kolyvánnju |
колива́нням kolyvánnjam |
accusative | колива́ння kolyvánnja |
колива́ння kolyvánnja |
instrumental | колива́нням kolyvánnjam |
колива́ннями kolyvánnjamy |
locative | колива́нню, колива́нні kolyvánnju, kolyvánni |
колива́ннях kolyvánnjax |
vocative | колива́ння kolyvánnja |
колива́ння kolyvánnja |