космополі́т (kosmopolít, “cosmopolitan”, noun) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian космополити́чный (kosmopolitíčnyj), Belarusian касмапаліты́чны (kasmapalitýčny), Polish kosmopolityczny.
космополіти́чний • (kosmopolitýčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | космополіти́чний kosmopolitýčnyj |
космополіти́чне kosmopolitýčne |
космополіти́чна kosmopolitýčna |
космополіти́чні kosmopolitýčni | |
genitive | космополіти́чного kosmopolitýčnoho |
космополіти́чної kosmopolitýčnoji |
космополіти́чних kosmopolitýčnyx | ||
dative | космополіти́чному kosmopolitýčnomu |
космополіти́чній kosmopolitýčnij |
космополіти́чним kosmopolitýčnym | ||
accusative | animate | космополіти́чного kosmopolitýčnoho |
космополіти́чне kosmopolitýčne |
космополіти́чну kosmopolitýčnu |
космополіти́чних kosmopolitýčnyx |
inanimate | космополіти́чний kosmopolitýčnyj |
космополіти́чні kosmopolitýčni | |||
instrumental | космополіти́чним kosmopolitýčnym |
космополіти́чною kosmopolitýčnoju |
космополіти́чними kosmopolitýčnymy | ||
locative | космополіти́чному, космополіти́чнім kosmopolitýčnomu, kosmopolitýčnim |
космополіти́чній kosmopolitýčnij |
космополіти́чних kosmopolitýčnyx |