From крик (kryk) + -ли́вий (-lývyj). Compare Russian крикли́вый (kriklívyj), Belarusian крыклі́вы (kryklívy), Polish krzykliwy.
крикли́вий • (kryklývyj) (adverb крикли́во, abstract noun крикли́вість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | крикли́вий kryklývyj |
крикли́ве kryklýve |
крикли́ва kryklýva |
крикли́ві kryklývi | |
| genitive | крикли́вого kryklývoho |
крикли́вої kryklývoji |
крикли́вих kryklývyx | ||
| dative | крикли́вому kryklývomu |
крикли́вій kryklývij |
крикли́вим kryklývym | ||
| accusative | animate | крикли́вого kryklývoho |
крикли́ве kryklýve |
крикли́ву kryklývu |
крикли́вих kryklývyx |
| inanimate | крикли́вий kryklývyj |
крикли́ві kryklývi | |||
| instrumental | крикли́вим kryklývym |
крикли́вою kryklývoju |
крикли́вими kryklývymy | ||
| locative | крикли́вому, крикли́вім kryklývomu, kryklývim |
крикли́вій kryklývij |
крикли́вих kryklývyx | ||