See the etymology of the corresponding lemma form.
ле́гінь • (léhinʹ) m pers (genitive ле́геня, nominative plural ле́гені, genitive plural ле́генів, diminutive легі́ник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ле́гінь léhinʹ |
ле́гені léheni |
genitive | ле́геня léhenja |
ле́генів léheniv |
dative | ле́геневі, ле́геню léhenevi, léhenju |
ле́геням léhenjam |
accusative | ле́геня léhenja |
ле́генів léheniv |
instrumental | ле́генем léhenem |
ле́генями léhenjamy |
locative | ле́геневі, ле́геню, ле́гені léhenevi, léhenju, léheni |
ле́генях léhenjax |
vocative | ле́геню léhenju |
ле́гені léheni |