From літерату́ра (literatúra, “literature”) + -о- (-o-) + знаве́ць (znavécʹ, “expert”). Compare Belarusian літаратуразна́вец (litaraturaznávjec), Polish literaturoznawca.
літературозна́вець • (literaturoznávecʹ) m pers (genitive літературозна́вця, nominative plural літературозна́вці, genitive plural літературозна́вців, feminine літературозна́виця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | літературозна́вець literaturoznávecʹ |
літературозна́вці literaturoznávci |
genitive | літературозна́вця literaturoznávcja |
літературозна́вців literaturoznávciv |
dative | літературозна́вцеві, літературозна́вцю literaturoznávcevi, literaturoznávcju |
літературозна́вцям literaturoznávcjam |
accusative | літературозна́вця literaturoznávcja |
літературозна́вців literaturoznávciv |
instrumental | літературозна́вцем literaturoznávcem |
літературозна́вцями literaturoznávcjamy |
locative | літературозна́вцеві, літературозна́вцю, літературозна́вці literaturoznávcevi, literaturoznávcju, literaturoznávci |
літературозна́вцях literaturoznávcjax |
vocative | літературозна́вцю literaturoznávcju |
літературозна́вці literaturoznávci |