насту́п(ник) (nastúp(nyk)) + -ниця (-nycja)
насту́пниця • (nastúpnycja) f pers (genitive насту́пниці, nominative plural насту́пниці, genitive plural насту́пниць, masculine насту́пник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | насту́пниця nastúpnycja |
насту́пниці nastúpnyci |
genitive | насту́пниці nastúpnyci |
насту́пниць nastúpnycʹ |
dative | насту́пниці nastúpnyci |
насту́пницям nastúpnycjam |
accusative | насту́пницю nastúpnycju |
насту́пниць nastúpnycʹ |
instrumental | насту́пницею nastúpnyceju |
насту́пницями nastúpnycjamy |
locative | насту́пниці nastúpnyci |
насту́пницях nastúpnycjax |
vocative | насту́пнице nastúpnyce |
насту́пниці nastúpnyci |