From на- (na-) + шумі́ти (šumíty). Compare Russian нашуме́ть (našumétʹ), Belarusian нашуме́ць (našumjécʹ).
нашумі́ти • (našumíty) pf (intransitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | нашумі́ти, нашумі́ть našumíty, našumítʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | нашумі́лий našumílyj |
passive | — | — |
adverbial | — | нашумі́вши našumívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | нашумлю́ našumljú |
2nd singular ти |
— | нашуми́ш našumýš |
3rd singular він / вона / воно |
— | нашуми́ть našumýtʹ |
1st plural ми |
— | нашуми́м, нашумимо́ našumým, našumymó |
2nd plural ви |
— | нашумите́ našumyté |
3rd plural вони |
— | нашумля́ть našumljátʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | нашумі́м, нашумі́мо našumím, našumímo |
second-person | нашуми́ našumý |
нашумі́ть našumítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
нашумі́в našumív |
нашумі́ли našumíly |
feminine я / ти / вона |
нашумі́ла našumíla | |
neuter воно |
нашумі́ло našumílo |