From не- (ne-) + обере́жний (oberéžnyj).
необере́жний • (neoberéžnyj) (adverb необере́жно, abstract noun необере́жність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | необере́жний neoberéžnyj |
необере́жне neoberéžne |
необере́жна neoberéžna |
необере́жні neoberéžni | |
| genitive | необере́жного neoberéžnoho |
необере́жної neoberéžnoji |
необере́жних neoberéžnyx | ||
| dative | необере́жному neoberéžnomu |
необере́жній neoberéžnij |
необере́жним neoberéžnym | ||
| accusative | animate | необере́жного neoberéžnoho |
необере́жне neoberéžne |
необере́жну neoberéžnu |
необере́жних neoberéžnyx |
| inanimate | необере́жний neoberéžnyj |
необере́жні neoberéžni | |||
| instrumental | необере́жним neoberéžnym |
необере́жною neoberéžnoju |
необере́жними neoberéžnymy | ||
| locative | необере́жному, необере́жнім neoberéžnomu, neoberéžnim |
необере́жній neoberéžnij |
необере́жних neoberéžnyx | ||