From не- (ne-) + похи́тний (poxýtnyj), from похита́ти (poxytáty, “to rock, to shake”).
непохи́тний • (nepoxýtnyj) (adverb непохи́тно, abstract noun непохи́тність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | непохи́тний nepoxýtnyj |
непохи́тне nepoxýtne |
непохи́тна nepoxýtna |
непохи́тні nepoxýtni | |
| genitive | непохи́тного nepoxýtnoho |
непохи́тної nepoxýtnoji |
непохи́тних nepoxýtnyx | ||
| dative | непохи́тному nepoxýtnomu |
непохи́тній nepoxýtnij |
непохи́тним nepoxýtnym | ||
| accusative | animate | непохи́тного nepoxýtnoho |
непохи́тне nepoxýtne |
непохи́тну nepoxýtnu |
непохи́тних nepoxýtnyx |
| inanimate | непохи́тний nepoxýtnyj |
непохи́тні nepoxýtni | |||
| instrumental | непохи́тним nepoxýtnym |
непохи́тною nepoxýtnoju |
непохи́тними nepoxýtnymy | ||
| locative | непохи́тному, непохи́тнім nepoxýtnomu, nepoxýtnim |
непохи́тній nepoxýtnij |
непохи́тних nepoxýtnyx | ||