нормалізува́ти • (normalizuváty) impf or pf (imperfective нормалізо́вувати)
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | нормалізува́ти, нормалізува́ть normalizuváty, normalizuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | нормалізо́ваний normalizóvanyj impersonal: нормалізо́вано normalizóvano |
| adverbial | нормалізу́ючи normalizújučy |
нормалізува́вши normalizuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
нормалізу́ю normalizúju |
бу́ду нормалізува́ти, бу́ду нормалізува́ть, нормалізува́тиму búdu normalizuváty, búdu normalizuvátʹ, normalizuvátymu |
| 2nd singular ти |
нормалізу́єш normalizúješ |
бу́деш нормалізува́ти, бу́деш нормалізува́ть, нормалізува́тимеш búdeš normalizuváty, búdeš normalizuvátʹ, normalizuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
нормалізу́є normalizúje |
бу́де нормалізува́ти, бу́де нормалізува́ть, нормалізува́тиме búde normalizuváty, búde normalizuvátʹ, normalizuvátyme |
| 1st plural ми |
нормалізу́єм, нормалізу́ємо normalizújem, normalizújemo |
бу́демо нормалізува́ти, бу́демо нормалізува́ть, нормалізува́тимемо, нормалізува́тимем búdemo normalizuváty, búdemo normalizuvátʹ, normalizuvátymemo, normalizuvátymem |
| 2nd plural ви |
нормалізу́єте normalizújete |
бу́дете нормалізува́ти, бу́дете нормалізува́ть, нормалізува́тимете búdete normalizuváty, búdete normalizuvátʹ, normalizuvátymete |
| 3rd plural вони |
нормалізу́ють normalizújutʹ |
бу́дуть нормалізува́ти, бу́дуть нормалізува́ть, нормалізува́тимуть búdutʹ normalizuváty, búdutʹ normalizuvátʹ, normalizuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | нормалізу́ймо normalizújmo |
| second-person | нормалізу́й normalizúj |
нормалізу́йте normalizújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
нормалізува́в normalizuváv |
нормалізува́ли normalizuvály |
| feminine я / ти / вона |
нормалізува́ла normalizuvála | |
| neuter воно |
нормалізува́ло normalizuválo | |