From обнаді́яти (obnadíjaty) + -ливий (-lyvyj).
обнаді́йливий • (obnadíjlyvyj) (adverb обнаді́йливо, abstract noun обнаді́йливість)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | обнаді́йливий obnadíjlyvyj |
обнаді́йливе obnadíjlyve |
обнаді́йлива obnadíjlyva |
обнаді́йливі obnadíjlyvi | |
genitive | обнаді́йливого obnadíjlyvoho |
обнаді́йливої obnadíjlyvoji |
обнаді́йливих obnadíjlyvyx | ||
dative | обнаді́йливому obnadíjlyvomu |
обнаді́йливій obnadíjlyvij |
обнаді́йливим obnadíjlyvym | ||
accusative | animate | обнаді́йливого obnadíjlyvoho |
обнаді́йливе obnadíjlyve |
обнаді́йливу obnadíjlyvu |
обнаді́йливих obnadíjlyvyx |
inanimate | обнаді́йливий obnadíjlyvyj |
обнаді́йливі obnadíjlyvi | |||
instrumental | обнаді́йливим obnadíjlyvym |
обнаді́йливою obnadíjlyvoju |
обнаді́йливими obnadíjlyvymy | ||
locative | обнаді́йливому, обнаді́йливім obnadíjlyvomu, obnadíjlyvim |
обнаді́йливій obnadíjlyvij |
обнаді́йливих obnadíjlyvyx |