From про- (pro-) + звуча́ти (zvučáty). Compare Russian прозвуча́ть (prozvučátʹ).
прозвуча́ти • (prozvučáty) pf (imperfective звуча́ти) (intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прозвуча́ти, прозвуча́ть prozvučáty, prozvučátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | прозвуча́вши prozvučávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прозвучи́ть prozvučýtʹ |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | прозвуча́ть prozvučátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прозвуча́в prozvučáv |
прозвуча́ли prozvučály |
| feminine я / ти / вона |
прозвуча́ла prozvučála | |
| neuter воно |
прозвуча́ло prozvučálo | |