From обіцяти (obicjaty) + -ний (-nyj)
обі́цяний • (obícjanyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | обі́цяний obícjanyj |
обі́цяне obícjane |
обі́цяна obícjana |
обі́цяні obícjani | |
| genitive | обі́цяного obícjanoho |
обі́цяної obícjanoji |
обі́цяних obícjanyx | ||
| dative | обі́цяному obícjanomu |
обі́цяній obícjanij |
обі́цяним obícjanym | ||
| accusative | animate | обі́цяного obícjanoho |
обі́цяне obícjane |
обі́цяну obícjanu |
обі́цяних obícjanyx |
| inanimate | обі́цяний obícjanyj |
обі́цяні obícjani | |||
| instrumental | обі́цяним obícjanym |
обі́цяною obícjanoju |
обі́цяними obícjanymy | ||
| locative | обі́цяному, обі́цянім obícjanomu, obícjanim |
обі́цяній obícjanij |
обі́цяних obícjanyx | ||