Borrowed from Polish obiecać, from Proto-Slavic *oběťati. Displaced native Old East Slavic обѣчати (oběčati).
Compare Belarusian абяца́ць (abjacácʹ), borrowed from the same Polish word, as well as Russian обеща́ть (obeščátʹ), borrowed from Old Church Slavonic.
обіця́ти • (obicjáty) impf (perfective пообіця́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | обіця́ти, обіця́ть obicjáty, obicjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | обі́цяний obícjanyj impersonal: обі́цяно obícjano |
| adverbial | обіця́ючи obicjájučy |
обіця́вши obicjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
обіця́ю obicjáju |
бу́ду обіця́ти, бу́ду обіця́ть, обіця́тиму búdu obicjáty, búdu obicjátʹ, obicjátymu |
| 2nd singular ти |
обіця́єш obicjáješ |
бу́деш обіця́ти, бу́деш обіця́ть, обіця́тимеш búdeš obicjáty, búdeš obicjátʹ, obicjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
обіця́є obicjáje |
бу́де обіця́ти, бу́де обіця́ть, обіця́тиме búde obicjáty, búde obicjátʹ, obicjátyme |
| 1st plural ми |
обіця́єм, обіця́ємо obicjájem, obicjájemo |
бу́демо обіця́ти, бу́демо обіця́ть, обіця́тимемо, обіця́тимем búdemo obicjáty, búdemo obicjátʹ, obicjátymemo, obicjátymem |
| 2nd plural ви |
обіця́єте obicjájete |
бу́дете обіця́ти, бу́дете обіця́ть, обіця́тимете búdete obicjáty, búdete obicjátʹ, obicjátymete |
| 3rd plural вони |
обіця́ють obicjájutʹ |
бу́дуть обіця́ти, бу́дуть обіця́ть, обіця́тимуть búdutʹ obicjáty, búdutʹ obicjátʹ, obicjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | обіця́ймо obicjájmo |
| second-person | обіця́й obicjáj |
обіця́йте obicjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
обіця́в obicjáv |
обіця́ли obicjály |
| feminine я / ти / вона |
обіця́ла obicjála | |
| neuter воно |
обіця́ло obicjálo | |