From обіця́ти (obicjáty, “to promise”). (This etymology is missing or incomplete. Please add to it, or discuss it at the Etymology scriptorium.)
обіця́нка • (obicjánka) f inan (genitive обіця́нки, nominative plural обіця́нки, genitive plural обіця́нок)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | обіця́нка obicjánka |
обіця́нки obicjánky |
genitive | обіця́нки obicjánky |
обіця́нок obicjánok |
dative | обіця́нці obicjánci |
обіця́нкам obicjánkam |
accusative | обіця́нку obicjánku |
обіця́нки obicjánky |
instrumental | обіця́нкою obicjánkoju |
обіця́нками obicjánkamy |
locative | обіця́нці obicjánci |
обіця́нках obicjánkax |
vocative | обіця́нко obicjánko |
обіця́нки obicjánky |