From о- (o-) + голоси́ти (holosýty). Compare Russian огласи́ть (oglasítʹ), Polish ogłosić.
оголоси́ти • (oholosýty) pf (imperfective оголо́шувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | оголоси́ти, оголоси́ть oholosýty, oholosýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | оголо́шений oholóšenyj impersonal: оголо́шено oholóšeno |
| adverbial | — | оголоси́вши oholosývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | оголошу́ ohološú |
| 2nd singular ти |
— | оголо́сиш oholósyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | оголо́сить oholósytʹ |
| 1st plural ми |
— | оголо́сим, оголо́симо oholósym, oholósymo |
| 2nd plural ви |
— | оголо́сите oholósyte |
| 3rd plural вони |
— | оголо́сять oholósjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | оголосі́м, оголосі́мо oholosím, oholosímo |
| second-person | оголоси́ oholosý |
оголосі́ть oholosítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
оголоси́в oholosýv |
оголоси́ли oholosýly |
| feminine я / ти / вона |
оголоси́ла oholosýla | |
| neuter воно |
оголоси́ло oholosýlo | |