From однопарті́єць (odnopartíjecʹ) + -і́йка (-íjka)
однопарті́йка • (odnopartíjka) f pers (genitive однопарті́йки, nominative plural однопарті́йки, genitive plural однопарті́йок, masculine однопарті́єць)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | однопарті́йка odnopartíjka |
однопарті́йки odnopartíjky |
genitive | однопарті́йки odnopartíjky |
однопарті́йок odnopartíjok |
dative | однопарті́йці odnopartíjci |
однопарті́йкам odnopartíjkam |
accusative | однопарті́йку odnopartíjku |
однопарті́йок odnopartíjok |
instrumental | однопарті́йкою odnopartíjkoju |
однопарті́йками odnopartíjkamy |
locative | однопарті́йці odnopartíjci |
однопарті́йках odnopartíjkax |
vocative | однопарті́йко odnopartíjko |
однопарті́йки odnopartíjky |