From одно- (odno-) + па́ртія (pártija, “party”) + -ець (-ecʹ). Compare Russian однопарти́ец (odnopartíjec).
однопарті́єць • (odnopartíjecʹ) m pers (genitive однопарті́йця, nominative plural однопарті́йці, genitive plural однопарті́йців, feminine однопарті́йка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | однопарті́єць odnopartíjecʹ |
однопарті́йці odnopartíjci |
genitive | однопарті́йця odnopartíjcja |
однопарті́йців odnopartíjciv |
dative | однопарті́йцеві, однопарті́йцю odnopartíjcevi, odnopartíjcju |
однопарті́йцям odnopartíjcjam |
accusative | однопарті́йця odnopartíjcja |
однопарті́йців odnopartíjciv |
instrumental | однопарті́йцем odnopartíjcem |
однопарті́йцями odnopartíjcjamy |
locative | однопарті́йцеві, однопарті́йцю, однопарті́йці odnopartíjcevi, odnopartíjcju, odnopartíjci |
однопарті́йцях odnopartíjcjax |
vocative | однопарті́йцю odnopartíjcju |
однопарті́йці odnopartíjci |