From о- (o-) + знайо́мити (znajómyty). Compare Russian ознако́мить (oznakómitʹ).
ознайо́мити • (oznajómyty) pf (imperfective ознайо́млювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ознайо́мити, ознайо́мить oznajómyty, oznajómytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ознайо́млений oznajómlenyj impersonal: ознайо́млено oznajómleno |
| adverbial | — | ознайо́мивши oznajómyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ознайо́млю oznajómlju |
| 2nd singular ти |
— | ознайо́миш oznajómyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ознайо́мить oznajómytʹ |
| 1st plural ми |
— | ознайо́мим, ознайо́мимо oznajómym, oznajómymo |
| 2nd plural ви |
— | ознайо́мите oznajómyte |
| 3rd plural вони |
— | ознайо́млять oznajómljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ознайо́ммо oznajómmo |
| second-person | ознайо́м oznajóm |
ознайо́мте oznajómte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ознайо́мив oznajómyv |
ознайо́мили oznajómyly |
| feminine я / ти / вона |
ознайо́мила oznajómyla | |
| neuter воно |
ознайо́мило oznajómylo | |