From опортун(і́зм) (oportun(ízm)) + -і́ст (-íst). Compare Russian оппортуни́ст (opportuníst), Belarusian апартуні́ст (apartuníst).
опортуні́ст • (oportuníst) m pers (genitive опортуні́ста, nominative plural опортуні́сти, genitive plural опортуні́стів, female equivalent опортуні́стка, relational adjective опортуністи́чний or опортуні́стський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | опортуні́ст oportuníst |
опортуні́сти oportunísty |
| genitive | опортуні́ста oportunísta |
опортуні́стів oportunístiv |
| dative | опортуні́стові, опортуні́сту oportunístovi, oportunístu |
опортуні́стам oportunístam |
| accusative | опортуні́ста oportunísta |
опортуні́стів oportunístiv |
| instrumental | опортуні́стом oportunístom |
опортуні́стами oportunístamy |
| locative | опортуні́стові, опортуні́сті oportunístovi, oportunísti |
опортуні́стах oportunístax |
| vocative | опортуні́сте oportuníste |
опортуні́сти oportunísty |