From пристосо́ваний (prystosóvanyj) + -ець (-ecʹ). Compare Russian приспособле́нец (prisposoblénec), Belarusian прыстасава́нец (prystasavánjec).
пристосо́ванець • (prystosóvanecʹ) m pers (genitive пристосо́ванця, nominative plural пристосо́ванці, genitive plural пристосо́ванців, feminine пристосо́ванка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | пристосо́ванець prystosóvanecʹ |
пристосо́ванці prystosóvanci |
genitive | пристосо́ванця prystosóvancja |
пристосо́ванців prystosóvanciv |
dative | пристосо́ванцеві, пристосо́ванцю prystosóvancevi, prystosóvancju |
пристосо́ванцям prystosóvancjam |
accusative | пристосо́ванця prystosóvancja |
пристосо́ванців prystosóvanciv |
instrumental | пристосо́ванцем prystosóvancem |
пристосо́ванцями prystosóvancjamy |
locative | пристосо́ванцеві, пристосо́ванцю, пристосо́ванці prystosóvancevi, prystosóvancju, prystosóvanci |
пристосо́ванцях prystosóvancjax |
vocative | пристосо́ванцю prystosóvancju |
пристосо́ванці prystosóvanci |