Cognate with Russian организа́тор (organizátor), Belarusian арганіза́тар (arhanizátar), Polish organizator. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.
організа́тор • (orhanizátor) m pers (genitive організа́тора, nominative plural організа́тори, genitive plural організа́торів, feminine організа́торка, relational adjective організа́торський)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | організа́тор orhanizátor |
організа́тори orhanizátory |
| genitive | організа́тора orhanizátora |
організа́торів orhanizátoriv |
| dative | організа́торові, організа́тору orhanizátorovi, orhanizátoru |
організа́торам orhanizátoram |
| accusative | організа́тора orhanizátora |
організа́торів orhanizátoriv |
| instrumental | організа́тором orhanizátorom |
організа́торами orhanizátoramy |
| locative | організа́торові, організа́торі orhanizátorovi, orhanizátori |
організа́торах orhanizátorax |
| vocative | організа́торе orhanizátore |
організа́тори orhanizátory |