From о- (o-) + соро́мити (sorómyty).
осоро́мити • (osorómyty) pf (imperfective осоро́млювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | осоро́мити, осоро́мить osorómyty, osorómytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | осоро́млений osorómlenyj impersonal: осоро́млено osorómleno |
adverbial | — | осоро́мивши osorómyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | осоро́млю osorómlju |
2nd singular ти |
— | осоро́миш osorómyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | осоро́мить osorómytʹ |
1st plural ми |
— | осоро́мим, осоро́мимо osorómym, osorómymo |
2nd plural ви |
— | осоро́мите osorómyte |
3rd plural вони |
— | осоро́млять osorómljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | осоро́ммо osorómmo |
second-person | осоро́м osoróm |
осоро́мте osorómte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
осоро́мив osorómyv |
осоро́мили osorómyly |
feminine я / ти / вона |
осоро́мила osorómyla | |
neuter воно |
осоро́мило osorómylo |