From о- (o-) + суча́сний (sučásnyj) + -ити (-yty). Compare Belarusian асуча́сніць (asučásnicʹ).
осуча́снити • (osučásnyty) pf (imperfective осуча́снювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | осуча́снити, осуча́снить osučásnyty, osučásnytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | осуча́снений osučásnenyj impersonal: осуча́снено osučásneno |
adverbial | — | осуча́снивши osučásnyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | осуча́сню osučásnju |
2nd singular ти |
— | осуча́сниш osučásnyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | осуча́снить osučásnytʹ |
1st plural ми |
— | осуча́сним, осуча́снимо osučásnym, osučásnymo |
2nd plural ви |
— | осуча́сните osučásnyte |
3rd plural вони |
— | осуча́снять osučásnjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | осуча́снім, осуча́снімо osučásnim, osučásnimo |
second-person | осуча́сни osučásny |
осуча́сніть osučásnitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
осуча́снив osučásnyv |
осуча́снили osučásnyly |
feminine я / ти / вона |
осуча́снила osučásnyla | |
neuter воно |
осуча́снило osučásnylo |