From Polish otrzymać, which is a calque of Latin obtineō. Compare оде́ржати (odéržaty) from the same source.
отри́мати • (otrýmaty) pf (imperfective отри́мувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | отри́мати, отри́мать otrýmaty, otrýmatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | отри́маний otrýmanyj impersonal: отри́мано otrýmano |
| adverbial | — | отри́мавши otrýmavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | отри́маю otrýmaju |
| 2nd singular ти |
— | отри́маєш otrýmaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | отри́має otrýmaje |
| 1st plural ми |
— | отри́маєм, отри́маємо otrýmajem, otrýmajemo |
| 2nd plural ви |
— | отри́маєте otrýmajete |
| 3rd plural вони |
— | отри́мають otrýmajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | отри́маймо otrýmajmo |
| second-person | отри́май otrýmaj |
отри́майте otrýmajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
отри́мав otrýmav |
отри́мали otrýmaly |
| feminine я / ти / вона |
отри́мала otrýmala | |
| neuter воно |
отри́мало otrýmalo | |